среда, 20 июля 2011 г.

Школа. Шкільне приладдя

Походження слів за темою школа. Повідомлення підготовлено за матеріалами знайденими в інтернеті.

Школа зявилася у Стародавній Греції ще 24 століття тому. Школи були не однакові, а різні. В кожній з них навчали якомусь одному предмету. Тому спочатку хлопчики ходили до школи, в якій їх учили читати, писати й рахувати. З цієї школи вони переходили до іншої, де їх навчали співів, музики, поезії. Завершувалось навчання в школі, яка готувала майбутніх воїнів. Школи не були державними, а належали окремим людям. Кожен власник встановлював свої порядки. У Давній Греції „заняття у вільний час”, „затримку” називали словом „сколе”. Потім почали у це поняття вкладати інший зміст – „читання”, а ще пізніше – „лекція”. Заняття у школі проходили у формі наукових бесід. Двійок не ставили, домашніх завдань не було. Зате були тілесні покарання до поганих учнів і порушників дисципліни.

            Вестибюль. У школі це зал, з якого на всі боки розходяться коридори і піднімаються сходи на другий поверх. „Вестибюль” – латинське за походженням, означало „вхід”, але давні римляни мали на увазі зовсім інше, ніж ми. У римлян це була відкрита галерея перед входом до будинку – дах, підтримуваний кількома колонами.
            Від вестибюля на поверхи ведуть коридори. Часто учні під час перерви люблять тут побігати. В основі цього слова заховалося латинське дієслово „біговисько”. Перші коридори були не в будинках  і не в школах, а в укріпленнях і замках. Так звалися вузькі галереї навколо укріплення, закриті переходи з однієї вежі в іншу, якими перебігали захисники укріплення під час боїв.
            А тепер заглянемо в клас. Коли ви говорите „мій клас”, то це може означати як класне приміщення, де ви навчаєтесь, так і учнів, котрі навчаються в цьому приміщенні. А латинське значення слова „класіс” означає „розряд”, „група”. Отож, спочатку утворилося інше значення – класом називалася „група учнів”, а вже від них – класна кімната, в якій вчаться ці учні.
            Аж ось ваші очі шукають свою парту. Парта є справжньою мандрівницею, тому що прийшла до нас з французької мови і означає „а пар” – „окремо, збоку”, тобто сидіння для одного учня.
            Без дошки клас уявити неможливо. Завдячує грецькому „діскос”, що означало „металевий круг, диск” – знаряддя для метання і кидання, і „підставка, піднос для їжі”.        
            Крейда прийшла з далекого острова Кріт. Але називалась вона „крета”, що означало – глина з острова Кріт. Германці знайшли таку ж глину і у себе, але назву дещо змінили – на „крайде”.
            Слова абетка, азбука і алфавіт означають одне й те саме. Слово азбука – українське, алфавіт – грецьке, але вони утворені однаково. Їх склали із назв перших букв українського та грецького алфавітів: раніше А називали „аз”, Б – „буки”. Ці старі назви збереглися в слові азбука: „аз” + „буки” = „азбука”.
            В грецькій мові перша буква алфавіту називається „альфа”, а друга – „віта”, а букви, розміщені в певному порядку, - алфавітом.
            Слово „книга” походить від скандинавського „кенніт” – „знак”. Книга надрукована за допомогою особливих знаків – букв. Значення слово „підручник”, означає „під рукою”.
            Для виготовлення будь-якої книжки необхідний папір. Перші згадки про нього належать до 123 року нашої ери. Східні майстри використовували для його виготовлення дуб, бамбук, а пізніше – ганчіря, відходи канатного та текстильного виробництва. Свою назву „папір” одержав і від італійського „бамбажіо”, що означає „бавовник”. З 19 століття папір виготовляється з деревини.
            Книжки зберігаються у спеціальних сховищах – бібліотеках. Це слово утворилося із двох грецьких слів: „бібліон” – „книжка”, „тека” – „сховище”.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

LinkWithin

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...